Об'єктивна необхідність і сутність соціального управління

Дана тема має особливе значення. На підставі осмислення й дослідження норм, правил поведінки людини, її соціального статусу, характеру міжособистісних відносин, взаємодії спільнот різного рівня виявляються реальні проблеми регулювання та гармонізації життєдіяльності людей, внутрішні джерела її самоорганізації, можливості ефективного соціального управління.

У суспільстві діють два механізми регулювання суспільного життя: стихійний і свідомий. Прикладом стихійного регулювання, зокрема економічних відносин, є ринок. Аналогічними прикладами можуть бути міграційні та демографічні процеси, коли без включення адміністративних, економічних чи інших важелів спостерігаються відтік (притока) населення з різних регіонів, падіння (зростання) народжуваності і т. д.

Методологічні підходи до регулювання соціального життя

Виникає багато нового і в розумінні суті оціального управління, і в організації, структурі правлінські діяльності, і у використанні таких етодологіческіх підходів до вирішення управлінських проблем, як кібернетичний та синергетичний.

Кібернетика як теорія організації, теорія боротьби зі світовим хаосом, з фатальним зростанням ентропії стала фундаментальним внеском у наукову управлінську думка XX ст.

Кібернетична теорія управління, спираючись на пам'ять ЕОМ, здатна врахувати величезну кількість впливів. Управлінець на цій основі може прорахувати різні варіанти впливу і зробити відбір найбільш ефективних з точки зору стратегії управління. Тим самим доля системи, керованого об'єкта вирішується як би ззовні. Однак даний підхід не може бути достатньо ефективним, коли мова йде про нелінійних системах.

eelliz