Цікава інформація

Цікава інформація

У повсякденному житті під психологією ми розуміємо внутрішні, ментальні (усвідомлювані і неусвідомлювані) рушійні сили, властиві індивідам, групам, класам, спеціальним інститутам, народам. У повсякденній мові ми використовуємо такі слова, як «установки», «емоції», «мотивація», «фрустрація», які в науці вже є термінами. «Психологічні» слова застосовуються всіма і завжди, при цьому їх повсякденне значення може відрізнятися від наукового, а часто і суперечити йому (Graumann, 1996). Використання психологічного жаргону в наївною чи життєвої психології може стати темою для психолінгвістичного або соціально-психологічного дослідження (Heider, 1958), але їх потрібно суворо розмежовувати з термінами, використовуваними в науці. Оскільки ми всі стаємо життєвими психологами ще до систематичного вивчення дисципліни, званої соціальної психологією, поняття «введення» в неї або «знайомства» з нею потрібно розуміти так: вирішивши зайнятися соціальною психологією як наукою, ми повинні забути все, що знаємо про «соціальне »і« психологічному », або хоча б« укласти це знання в дужки »до його перевірки в подальшому. Виключимо на час з ужитку наші колишні знання і приймемо на віру, що історія стане для нас хорошим провідником за новою області.

**********

Звернимося до історії вітчизняної соціологічної школи. Становлення російської традиції аналізу життя за формою пройшло ті самі етапи, що і на Заході, але мало значний своєрідність за змістом, так як було зосереджено навколо ключовою для існування російського суспільства проблеми - проблеми цілісності величезної країни, створення з різноплемінних, розосереджених по неосяжної території людей єдиного суспільства, складання структури спілкування як умови самозбереження та розвитку росіян. Аналіз цієї проблеми розпочато в XI в. в «Слові про закон і благодать» Іларіона і продовжується до цього дня. Він притаманний вивченню суспільного устрою В. Н. Татищев, М. В. Ломоносовим, А. Н. Радищев, декабристами, західниками і слов'янофілами, революціонерами-демократами, А. І. Герценом, блискучою плеядою російських філософів рубежу XIX-XX вв.

Эконом